Географія

У складі металургійного комплексу (металургійної промисловості, металургії) України – підприємства з видобутку і збагачення руд чорних і кольорових металів, нерудних матеріалів, з виробництва чавуну, сталі, прокату, труб сталевих, метизів, феросплавів, вогнетривів, коксу, з виробництва твердосплавної, вуглецевої, напівпровідникової продукції, з переробки ломів і відходів, виробництва ряду видів хімічної продукції, великий комплекс підприємств допоміжного призначення, а також науково-дослідні та проектні організації.

Територія України розташована у південно-західній частині Східноєвропейської платформи і оточуючих її гірських споруд Карпат і Криму, які є частиною Альпійської складчастої геосинклінальної області.

У її будові беруть участь породи докембрійського, палеозойського, мезозойського та кайнозойского віку, що утворюють три структурних поверхи:

1. докембрійський,
2. палеозойський
3. мезо-кайнозойський.

У платформній частині виділяють найважливіші структури: Український кристалічний щит, Волино-Подільську плиту, Донецьку складчасту споруду, Дніпровсько-Донецьку і Причорноморську западини, шельф Чорного та Азовського морів, Скіфську плиту та інші.
Український щит, що займає центральну частину України, складений сильно дислокованими метаморфічними, інтрузивними і метасоматичними утвореннями архею і нижнього протерозою.

 

З цією унікальною, в металогенічному відношенні, структурою (Українським щитом), точніше його кристалічною основою, пов'язана більшість родовищ металічних корисних копалин і, в першу чергу, найбільший Криворізький залізорудний басейн, комплексні корінні родовища ільменіт-апатитових руд, родовища інших кольорових, благородних і рідкісних металів (урану, алюмінію, міді, молібдену, нікелю, берилію, літію, ґерманію, ніобію, танталу, металів рідкісноземельної групи, скандію, золота, платиноїдів), а також алмазів, п'єзооптичної сировини, флюориту, графіту, талькомагнезиту, нефелінових руд, великої кількості родовищ облицювальних і декоративних каменів і інші. 

 

У платформному чохлі, що перекриває кристалічний фундамент, розміщені великі поклади марганцевих руд Нікопольського басейну, комплексні ільменіт-рутил-цирконієвих руд Середнього Придніпров'я, а також екзогенні родовища урану.

Руди дорогоцінних металів

До групи дорогоцінних металів, поширених на території України, належать руди золота, руди срібла та руди платини та платиноїдів.

Головним споживачем золота була і залишається ювелірна промисловість (85–87%), решта припадає на електроніку, карбування монет, виготовлення медалей і медальйонів, як платіжний засіб, широко застосовується золото в комп’ютерних схемах, у системах обладнання зв’язку, конструкціях реактивних двигунів літаків та ін. На території України родовища та рудопрояви золота виявлені в Закарпатській внутрішній западині, на Українському щиті та в Донецькій складчастій споруді.

Запаси золота розвідані по п’яти корінних родовищах: Мужіївське, Сауляк (Закарпатська обл.), Сергіївське, Балка Золота (Дніпропетровська обл.), Бобриківське (Луганська обл.). Розробляються – Мужіївське, Сауляк, Бобриківське, Сергіївське родовища.

На території України концентрації срібла, що мають промислову цінність, виявлені в двох регіонах – у Закарпатському внутрішньому прогині та в Донецькій складчастій споруді. У Закарпатському внутрішньому прогині золото-срібно-поліметалічне зруденіння приурочене до неогенових вулканічних структур, виповнених породами ліпарит-дацитової формації і сконцентроване в Берегівському рудному районі, де виділяють три рудних поля різного ступеню вивчення: Берегівське, Біганське та Квасівське. Найбільш вивченим в геологічному відношенні є Берегівське рудне поле, де розвідані Мужіївське і Берегівське комплексні поліметалічні родовища, виявлено рудопрояви і перспективні ділянки. На Квасівському рудному полі встановлено ряд рудопроявів золото-срібно-свинцево-цинкових руд. На Біганському рудному полі золото-срібна мінералізація має обмежене розповсюдження.

В Донецькій складчастій споруді в арсено-піритових рудах Нагольного кряжу виявлені Бобриківське та Журавське родовища, ряд перспективних рудопроявів.

Метали платинової групи використовуються для виготовлення вогнетривкого та кислотривкого посуду, в хімічній, нафтопереробній, електротехнічній промисловостях, приладобудуванні, у військовій справі, медицині та для виготовлення ювелірних прикрас. Родовищ та перспективних рудопроявів платини та платиноїдів на території України не виявлено, проте існують перспективні геологічні формації, наявність яких не виключає присутність цього благородного металу в магматичних сульфідно-мідно-нікелевих та хромшпінелідових родовищах та в розсипах.