Астрономія

У Сіетлі  відбулася презентація проекту Planetary Resources з видобутку корисних копалин на астероїдах, підтримку якому надають режисер Джеймс Кемерон і члени ради директорів Google Ларрі Пейдж і Ерік Шмідт.  

Про це повідомляється на сайті проекту. Засновниками програми стали американський бізнесмен Пітер Діамантіс, що створив фонд X-Prize для підтримки ризикованих проектів, а також один з перших космічних туристів Ерік Андерсон. Консультантом проекту виступає колишній астронавт NASA Том Джонс.

Ідея видобутку корисних копалин на астероїдах назріла вже давно. Астероїди - це залишки невдалих спроб утворення планет мільярди років тому. Велика частина цих залишків у астероїдному поясі між Марсом і Юпітером, але деякі з них вирушили у вільний політ сонячною системою.

Ці вільні астероїди, розміри яких варіюються від 6 метрів до 16 кілометрів, можуть містити запаси рідкоземельних металів платинової групи, які застосовуються в батареях, електроніці і медичних приладах.

Орбіта близько 9000 астероїдів діаметром більше 40 метрів, проходить неподалік від Землі. Деякі з них містять таку кількість платини, що видобувається на Землі за рік. Це означає, що вартість ресурсів які залягають на такому астероїді  оцінюється у кілька мільярдів доларів.

Planetary Resources має намір добувати метали платинової групи, в яку входить платина, паладій, осмій і іридій.

Ціна лише однієї платини може досягати 50 000 доларів за кілограм - майже як ціна на золото. Розробка верхнього метрового шару середнього астероїда, діаметром у кілька кілометрів, може дати 130 тонн платини, що коштує 6000000000 доларів.

Протягом наступних 5-7 років, компанія має намір відправити невеликий флот космічних кораблів для більш детальних дослідницьких місій. За їхніми оцінками, кожна така місія буде коштувати від 25 до 30 мільйонів доларів.

  

Наступний крок - відправка роботів для видобутку корисних копалин і очищення їх від домішок. Повернення космічних кораблів на Землю разом з здобутим матеріалом - мабуть, найскладніша щабель всього підприємства і Planetary Resources поки ще не розкрила деталі щодо цієї частини.

Всього один раз матеріал з астероїда був доставлений на Землю. Це виконало японське космічне агентство за допомогою корабля Hayabusa, який успішно доставив на Землю зразки грунту з астероїда Ітокава у 2010 році.

Один з варіантів технології видобутку полягає в тому, щоб присунути сам астероїд ближче до Землі. Порівняно малопотужний іонний двигун на сонячній енергії, може підштовхнути його, доставивши на навколоземну орбіту, зробивши його чимось на зразок другої Місяця, який стане більш доступним для розробки.

Однією з цілей компанії є зниження ціни на платину.

  

"Ми були б дуже раді, як засновники компанії, якби нам вдалося доставити стільки платини, що ціна знизилася б у 20-50 разів", - сказав Ерік Андерсон.

Ціна алюмінію була дуже високою в 1800-х роках, поки нові технології не дозволили з легкістю відокремлювати його від руди. Сьогодні алюміній знайшов собі сотні застосувань, і приблизно такий же процес може очікувати метали платинової групи з появою компанії Planetary Resources.

  

Варто згадати, що на Землі існують великі запаси цього матеріалу - платинові родовища Південної Африки, містять запаси ще на 300 років.

У відкритому космосі не окислений метал злипається. Як відомо в атмосфері Землі міститься кисень, який окислює метал. Тонкий шар окислення покриває весь шматок металу, створюючи таким чином як би захисну плівку. Зате якщо взяти 2 шматка металу в космічному вакуумі і прикласти один до одного то вони склеяться. Це відбувається тому що відсутня окислена поверхня діюча як бар’єр і атоми металу можуть вільно взаємодіяти. Якщо брати Всесвіт у цілому то цей ефект цілком нормальний, а випадок на нашій планеті свого роду виключення завдяки наявності кисню. Хоча це добре, адже можна не боятися, що два металевих предмета можуть злипнутися в руках. З огляду на це всі металеві інструменти, які використовуються космонавтами у відкритому космосі мають захисне пластикове покриття. Хоча цей ефект реальний, але це не є особливою проблемою для НАСА адже навіть якщо ви візьмете із Землі в космос вже окислений інструмент він буде мати захисну плівку і не прилипне.